Як заспокоїти дитину
Ø Щоб заспокоїти дитину, спершу треба заспокоїтися самим. Ми можемо ділитися тільки тим, що є в нас.
Ø Діти часто віддзеркалюють емоції батьків. Якщо бачимо, що дитина нервує, одразу перевіряємо наскільки знервовані самі.
Ø Якщо відчуваєте, що емоції переповнюють, треба подихати і «заземлитися». Робимо кілька вдихів носом, надуваючи живіт на рахунок один-два, і кілька видихів, здуваючи живіт, на рахунок один-два-три-чотири-п'ять.
Ø Коли заспокоїлися, спокійно говорите з дитиною тими словами, до яких вона звикла в звичайному житті.
Ø Не можна кричати на дитину, коли вона сама кричить, це не допоможе.
Ø Найчастіше дитина в паніці через те, що не розуміє, що відбувається і чому мама забрала її із затишної квартири й привела в підвал. Треба пояснити, що наразі батьки роблять найважливіше: піклуються про її безпеку.
Ø Хвалити: як гарно тримається, швидко збирається.
Ø Переключати увагу на тих, хто потребує підтримки: бабуся, молодша сестричка.
Ø Окреслити зону відповідальності: дитина сама контролює, які іграшки треба взяти, знову спускаючись в підвал.
Як допомогти пережити травматичний досвід старшим дітям
Ø Найчастіше після пережитого травматичного досвіду, підлітки відчувають сором і можуть мріяти про помсту.
Ø Травмуюча подія для підлітків може призвести до радикальних змін їхнього світогляду. У деяких підлітків спостерігається саморуйнівна або небезпечна поведінка.
Ø Дитину такого віку необхідно заохочувати до обговорення її тривог, вираження страху та суму. Разом шукати відповіді на важливі питання, дискутувати. Головне — залучити до діалогу.
Ø Важливо пояснити, що усі їхні почуття є нормальними, в тому числі злість.
Ø Допомагати фільтрувати інформацію, так як вміння аналізувати ще не сформоване.
Ø Допомагати звільнятися від сильних емоцій. Говоримо підліткам, що плакати — нормально, кричати — нормально, злитися — нормально.
Ø Оскільки злість дає сильну напругу в тілі, користуватися будь-якою можливістю випустити її через фізичну діяльність або гру.
Ø Набагато легше переживати те, що відбувається, коли ми можемо впливати на ситуацію, відчуваємо причетність до спільної справи. Зараз підлітки активно допомагають онлайн. Наприклад, відслідковуючи фейки.
Ø У тривозі завжди задіяне тіло. Обійми — стратегічно важливий ритуал.
До уваги батьків, учнів, педагогів!
Робота психологічної служби під час карантину.
Під час карантину психологічна служба працює дистанційно.
Дорогі батьки , учні, колеги, якщо ви відчуваєте себе тривожно, занепокоєно чи розгублено, не знаєте, як вийти зі складної ситуації, звертайтесь за психологічною підтримкою до практичного психолога Калусенко М.О.за телефоном - 0662014856 , або до соціального педагога Борки Л.М. за телефоном 0992656531,для консультації онлайн використовуємо Viber
А також ви можете подзвонити на «Телефон довіри».
«Телефон довіри» - це служба телефонної допомоги, де вас вислухають, підтримають і допоможуть самостійно знайти вихід зі складної ситуації. Тут працюють компетентні у дитячих питаннях спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію: психологи, соціальні педагоги, юристи, які пройшли попередню підготовку.
Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»
Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда- Україна»: 0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного) . Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога): 116-123 (цілолобово та безкоштовно з мобільних телефонів),0-800-500-225 та 116-111
МЕТОДИ РЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ У УЧНІВ НА ПЕРІОД ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ.
Наслідком емоційного напруження (стресу) є надмірні енерговитрати, скорочення мімічних і скелетних м'язів, гладеньких м'язів кровоносних судин і внутрішніх органів. Потік нервових імпульсів від пропріорецепторів м'язів в головний мозок, активізує рухові центри кори мозку, нервові центри киснезабезпечуючих систем і систем терморегуляції. Наслідком цього є «непотрібне» напруження певних груп м'язів, прискорення ЧСС, підвищення артеріального тиску, температури тіла тощо. Спеціально направлене (за допомогою формул прогресивної м'язової релаксації) аутогенне тренування, зменшуючи потік аферентної (пропріорецептивної) імпульсації, призводить до зниження тонусу відповідних центрів нервової системи, а згодом, через механізми іррадіації гальмування, сприяє зниженню напруження, позбавляє людину від небажаних стресових наслідків.
Таким чином, через мускулатуру можна здійснювати заспокійливий вплив на ЦНС і покращувати біоенергетику організму. Важливо пам'ятати, що найбільш впливовими щодо тонізуючої дії на ЦНС є м'язи лиця, пальців рук (вони мають найбільше представництво в корі мозку). Тому важливо навчитись якнайповніше розслаблювати перш за все м'язи цих ділянок тіла.
Слід зазначити, що для нормалізації емоційного стану під час дистанційного навчання, попередження негативного впливу стресів на стан здоров'я і працездатність учням необхідно:
- систематично виконувати завдання з навчальних предметів. Адже добрі знання дисципліни формують стан впевненості, створюють оптимальні умови переборення стресу перед контрольними;
- постійно підтримувати емоції інтересу (наявність достатнього рівня мотивації). Зниження інтересу сприяє накопиченню незасвоєного програмного матеріалу, що в свою чергу сприяє формуванню емоцій страху і невпевненості;
- формувати у свідомості установку на впевненість у собі, в своїх знаннях, установку на успішне складання екзамену, написання контрольних робіт;
- поєднувати емоційні напруження з фізичними. В ряді випадків ефективним методом розрядки може бути мистецтво та етичний чинник (мобілізація інтелекту, логіки);
- виконувати фізичні вправи: ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, виконанням вправ активного відпочинку.
Учням важливо опанувати методику саморегуляції емоційного стану. При цьому особливу увагу треба приділяти вихованню доброзичливості і оптимізму, формуванню вмінь щодо регуляції рівня напруження м'язів.
Щоб бути своєчасно підготовленим до стресової події і послабити її негативну дію на організм, необхідно оволодіти якнайбільшим обсягом інформації про можливість настання подібних ситуацій:
- подумати, як попередити конкретні життєві небезпеки, щоб не виникла очікувана критична ситуація, або постаратись знайти способи її пом'якшення;
- не робити наперед поспішних висновків, не приймати рішень похапцем, в стані нервозності чи істерії, до того як очікувана подія розпочалася.
- пам'ятати, що більшу частину ситуацій, які викликають стрес, ви здатні усунути самі, не вдаючись до допомоги спеціалістів;
- дуже важливо мати достатній запас енергії і сили волі для вирішення складних ситуацій - це одна з головних умов активного опору стресові;
- не піддаватися паніці, не впадати в безпорадність прагнути активно втручатися в ситуацію, яка викликає стрес;
- пам'ятати, що значні переміни, в тому числі і негативні, - невід'ємна частина життя. Тому їх належить сприймати з розумінням;
- пам'ятати, що стресогенними життєвими ситуаціями швидше і краще володіють ті, хто вміє використовувати методи релаксації. Це найбільш надійний спосіб підготовки до них і боротьби з ними;
- пам'ятати, що важливим чинником активізації адаптаційних механізмів захисту проти стресу є активний спосіб життя, зокрема, достатня за величиною рухова активність;
- вивільнену під дією стресу негативну енергію варто нейтралізувати фізичними вправами, спеціальними дихальними вправами, дією на зорові і слухові рецептори. З цією метою використовують мову і свідоме переключення уваги, які зумовлюють позитивні емоції. Для профілактики неврозів використовують понад 70 різних методик, зокрема, психотерапію (аутогенне тренування, гіпнотерапія, музикотерапія та ін.), лікувальну фізкультуру (дихальна релаксаційна гімнастика), дієтотерапію тощо.
Як знизити тривогу під час карантину.
Занепокоєння за своє здоров'я зрозуміле і може стати хорошим способом руху вперед. Тривожність є життєвим базовим досвідом людини, що дозволяє їй зрозуміти сенс існування всупереч смерті. Турбуватися про те, що відбувається, значить, не залишатися байдужим. Такий підхід допоможе змиритися з надмірною емоційністю, прийняти реальність і спонукати людину до подолання власних страхів. Адже неправильним буде проживати своє життя, турбуючись про неспокій. Занепокоєння - це те, що дозволяє нам не зупинятися у своєму розвитку. Але як жити з відчуттям вічного неспокою, правильно його долати, і перетворити його в плацдарм для наших досягнень?
Способи подолання тривожності:
1. Я усвідомлюю, що веду себе занадто неспокійно.
Мова йде про прийняття і знайомство зі своєю особливістю - тривожністю. Ми повинні навчиться вловлювати і розуміти сигнали тіла, бути до них уважними. Визнання наявності тривоги має важливе значення. Першим кроком стане аналіз ваших безпечних дій під час карантину, дотримання домашнього режиму, при виході на вулицю використання засобів індивідуального захисту, маски, рукавички, дезінфікуючі розчини, часте миття рук, уникання близьких контактів з людьми, дотримання безпечної дистанції. Після того, коли ви «піймали» в собі занепокоєння, ви повинні впевнитись, що ви використовуєте максимально всі способи індивідуального захисту і вжили всіх заходів задля своєї безпеки, щоб заспокоїтись.
Нарешті, як тільки занепокоєння визначено і проаналізовано, ваші емоції готові до приручення.
2. Я можу зізнатися.
Деякі люди навіть не усвідомлюють, що вони дуже турбуються. Коли хто-небудь радить їм ставитися до реальності простіше, вони навіть не зрозуміють в чому справа, адже для них, життя - дуже важке випробування. Як тоді навчиться керувати тривожністю і використовувати її для досягнень? Для початку, потрібно «висповідатися», тобто, вголос або в письмовому вигляді, зізнатися співрозмовникові в тому, що зараз ви занадто стурбовані. Прислухайтеся до свого тіла і відчуттів. З моменту визнання свого стану, вам стане набагато легше відшукати спосіб його подолання.
Намагайтеся також бути відкритими з людьми, спілкуйтеся, обмінюйтеся інформацією. Це допоможе вам ефективно впоратися з власною тривожністю. Іноді, єдина тільки розмова з ким-небудь, може стати порятунком в буквальному сенсі. Але будьте обережні: дотримуйтесь розумного дозування, розповідаючи про особисті переживання. Люди можуть «задихнутися» від надлишку чужих почуттів, адже у них є також і свій насичений емоційний світ!
Деякі види терапії пропонують використовувати сміх для подолання почуття тривоги. Всі ці прийоми є дієвими для поліпшення якості життя, як в емоційному, більш радісному ставленні до життя, так і в плані фізичного здоров'я.
Також можна використовувати методи арт-терапії, наприклад намалювати своє занепокоєння, тривогу.
3. Я дбаю про своє тіло.
Скільки вже разів повторювалося: займайтеся фізичною активністю! Крім фізичних вправ відповідно до вікової категорії, також обов'язково вміти розслаблятися.
Йога, аюрведичний масаж, лікувальний масаж, - всі способи хороші, щоб розслабитися і заспокоїтися. Зазначені практики і терапії є сполучною ланкою між тілом і розумом, і дозволять вам розслабитися і «прийти в себе». Це робота над внутрішнім світом.
4. Мені цікаве життя, я здатний радіти, створювати і мріяти.
Втрата оптимізму, гарного настрою і бажань - це початкові наслідки постійного відчуття тривоги. Ми лінуємося і припиняємо робити ті речі, які нам подобалися, наші бажання поступово згасають. Стоп! Згадайте, що вам колись приносило задоволення, відшукайте в собі творчість, і займіться тими видами діяльності, які змушують вас відчувати себе добре. Творення означає, що ви довіряєте собі, вважаючи, що здатні на створення красивих речей. Тому шукаємо свій старий ящик з інструментами, готуємо ручку, купуємо кисті, або беремо ножиці - і починаємо творити!
Є незліченна варіантівність занять, за допомогою яких можна позбутися почуття тривоги і зробити це нескладно. Все залежить від уподобань, здібностей та можливостей.
5. Я працюю над собою.
Приручення власного занепокоєння вимагає реальної роботи над собою. Мета полягає в тому, щоб вибрати життя, а не страждання. Не боятися життя, не дозволити страхам і тривогам розчавити себе (хвороба, смерть, відмова), але вміти подбати про себе і наповнити своє життя сенсом.
Тривожна людина відчуває себе безпорадною та неспроможною прийняти рішення та вирішити ситуацію; стан тривоги заважає їй зробити це та фізично знесилює людину, дезорганізує її поведінку та діяльність. Проте оптимальний
рівень тривоги властивий нам всім.
Зниження рівня тривожності можливе методами арт-терапії.
Арт-терапія - це напрямок в психотерапії, психокорекції та реабілітації, заснований на заняттях клієнтів творчістю.
Основна мета арт-терапії полягає в гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання. Існує дві форми арт-терапії: пасивна та активна. При пасивній формі клієнт «споживає» художні твори, створені іншими людьми: розглядає картини, читає книги, прослуховує музичні твори. При активній формі арт-терапії клієнт сам створює продукти творчості: малюнки, скульптури і т.д. Застосовують ізотерапию, музичну терапію, ліплення глиною, бібліотерапію та ін.
ЯК НЕ ПІДДАВАТИСЯ ПАНІЦІ ЧЕРЕЗ ПАНДЕМІЮ КОРОНАВІРУСУ У СВІТІ? ПОРАДИ ПСИХОЛОГА
12 березня,в Україні оголосили загальнонаціональний карантин, який, триватиме до 24 квітня. Закрито всі навчальні заклади, люди скуповують маски і антисептики для рук, в інтернеті з’являється багато неправдивої інформація, яка тільки лякає. Щоб нині не піддатися паніці, важливо знати, як правильно поводитися.
Паніка – це психологічний стан нашого організму, що реагує на загрозу, і проявляється як відчуття внутрішнього напруження, хвилювання, гострого страху і / або некерованого прагнення уникнути небезпечної ситуації.
Рекомендую три способи протистояти паніці:
1. Відкиньте емоції і зробіть ставку на мислення
У критичній ситуації слід відкинути емоції, переживання і робити ставку на мислення. Ознайомтеся з наявною інформацією. У випадку з коронавірусом дізнайтеся все про симптоми, профілактику, рекомендації, статистику; проаналізуйте і продумайте що варто зробити, щоб запобігти небезпечній ситуації або мінімізувати наслідки.
«Навіть якщо вважаєте проблему (в разі введення карантину) на перший погляд повністю безнадійною, спробуйте поглянути на неї збоку – склавши перелік способів вирішення, продумавши вигоди і наслідки кожного варіанту. Якщо вдасться знайти відносно безболісний метод розв’язання проблеми, паніка відразу ж зникне».
2. Не драматизуйте ситуацію
Тривога є природною реакцією організму для захисту від небезпек і небезпечних явищ, але не потрібно драматизувати ситуацію. На випадок підвищеного хвилювання і тривожності складіть для себе список речей і занять, які допомагають вам почуватися впевнено і спокійно, щось на зразок заспокійливого для вас.
Для зручності розділіть ці дії на категорії:
1)запахи. Згадайте всі запахи, з якими у вас асоціюється спокій і комфорт – запах у кав’ярні, ефірні масла, запах лісу тощо
2)звуки і музика;
3)смакові відчуття;
4) дії – пробіжки, читання, малювання.
Коли закінчите, внесіть справи із цього списку до свого календаря. Зробіть так, щоб кожен день ви могли приділяти хоча б 15 хвилин одному з зазначених занять (навіть якщо це буде просто 15-хвилинна прогулянка в парку дорогою з роботи).
3. Стежте за своїм здоров’ям
Важливо пам’ятати, що впевненіше із хвилюванням і панікою справляється міцний організм з хорошим імунітетом. Щоб не піддаватися непотрібним емоціям, стежте за такими процесами: висипайтеся, відпочивайте, робіть перерви у повсякденних завданнях, подбайте про повноцінне і якісне харчування.
«Не забувайте про інтереси та хобі, на які можна перемкнути увагу. Не вдається? Виконуйте монотонну роботу по господарству: прання, прибирання або прасування і відвернуть від тривоги, і дадуть відчуття завершеності справи».
Коментарi